Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 918/1430/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Збариха С.М., посв. № 028728 від 05.09.2014 року;

Позивача: Горчак Ю.П., дов. № 08-6 від 06.01.2015 року;

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи: Тарновецького Я.М., дов. № б/н від 24.12.2014 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року

у справі № 918/1430/14 господарського суду Рівненської області

за позовом прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром"

про розірвання (припинення) договору оренди, повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року прокурор міста Рівне, виступаючи в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром", просив (з урахуванням заяв від 02.12.2014 року та від 16.12.2014 року) (а.с. 108-109, 113,-114, 116) розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,8637 га по вул. Кіквідзе, 66 у м. Рівне, укладений 28.04.2007 року між Рівненською міською радою та публічним акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" та зареєстрований в державному реєстрі земель 23.05.2007 року за № 040758300076; публічному акціонерному товариству "Концерн Хлібпром" повернути Рівненській міській раді земельну ділянку площею 0,8637 га по вул.Кіквідзе, 66 у м.Рівне нормативно-грошовою оцінкою 1,72 млн. грн. (а.с. 2-6).

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов вищезгаданого договору щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням та припиненням вказаного договору у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості до іншої особи.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2014 року (суддя Бережнюк В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року (головуючий Демидюк О.О., судді Бригинець Л.М., Тимошенко О.М.) (а.с. 166-172) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 119-122).

Оскаржені судові акти мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити (а.с. 179-183).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.04.2015 року (а.с. 177-178).

У судове засідання 09.04.2015 року представник відповідача - публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивача, третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.04.2007 року між Рівненською міською радою та відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Концерн Хлібпром") було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8 637 кв. м для обслуговування хлібозаводу № 1, побутових приміщень, будівель лабораторії, яка знаходиться в м. Рівне на вул. Кіквідзе, 66 (а.с. 11-12).

Вказаний договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 23.05.2007 року за № 040758300076.

Згідно п. 8 договору його укладено на 50 років.

Відповідно до п. 16 договору цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування хлібозаводу № 1, побутових приміщень, будівель лабораторії.

Пунктом 21 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняному з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно п. 35 договору його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; вилучення земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 36 договору його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За актом приймання-передачі від 12.04.2007 року відкритому акціонерному товариству "Концерн Хлібпром" передано вищезазначену земельну ділянку в оренду (а.с. 15).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 28.04.2014 року між публічним акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" та товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кіквідзе, 66. Об'єкт продажу розташований на земельній ділянці площею 0,8637 га, кадастровий № 560100000:01:015:0061 (а.с. 70-73).

За актом приймання-передачі від 28.04.2014 року товариству з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" було передано об'єкт договору купівлі-продажу (а.с. 74).

Судами встановлено, що право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" на нерухоме майно, розташоване на вищезгаданій земельній ділянці зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.04.2014 року (а.с. 93-95).

Судами також встановлено, що публічним акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" після укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна було підписано та нотаріально завірено заяву про вилучення земельної ділянки у м. Рівне, вул. Кіквідзе, 66 з користування та передачу її реальному користувачу товариству з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" (а.с. 101).

Вказана заява була передана представнику товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" для подальшого надання у Рівненську міську раду.

Прокуратурою міста Рівне здійснено перевірку стану законності володіння та користування земельною ділянкою площею 0,8637 м.кв. по вул. Кіквідзе, 66 у м. Рівне, у результаті якої виявлено, що на ній ведуться будівельні роботи.

Відповідно до листа Управління Дерземагенства у м. Рівному від 30.09.2014 року № 04-3072 земельна ділянка площею 0,8637 га по вул. Кіквідзе, 66 в м. Рівне, відповідно до даних Державного земельного кадастру перебуває в оренді відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" для обслуговування хлібозаводу № 1, побутових приміщень та будівель, відомостей щодо зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки до Державного земельного кадастру не вносилось, а рішень щодо зміни цільового призначення чи іншого розпорядження зазначеною земельною ділянкою площею Рівненською міською радою не приймалося (а.с. 23).

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 31 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Пунктами "а", "є" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 32 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи з наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Враховуючи те, що фактичне користування земельною ділянкою здійснює її новий власник - товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" та законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї з сторін договору, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення вимог в частині розірвання договору оренди від 28.04.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як зазначалось вище, п. 21 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняному з тим, у якому він одержав її в оренду.

Вищевикладене стало підставою і для задоволення вимог в частині повернення спірної земельної ділянки орендодавцю.

Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про відсутність доказів припинення права користування земельною ділянкою, визначений з посиланням на ст. 144 ЗК України є необгрунтованими, оскільки зазначена стаття визначає порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб-Пром" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року у справі № 918/1430/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало